“Майбутнє місцевого врядування в Україні” небайдужі активісти визначали протягом 3 днів

Створено 18 листопада 2013

14-16 листопада 2013 у м. Ірпінь пройшла конференція “Майбутнє місцевого врядування в Україні” у форматі пошуку майбутнього. Організатором виступив Ресурсний центр ГУРТ за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії ООН (UNDEF) у межах проекту “Нові можливості для сільських громад постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Конференція співфінансувалась Урядом Швеції.

Разом з представниками ГО «Агентство стійкого розвитку Луганського регіону» участь у заході взяли понад 60 представників органів місцевого самоврядування, органів державної влади, лідерів та активних мешканців громад, національних, регіональних та місцевих інститутів громадянського суспільства.

Перший день. Четвер, 14 листопада 2013 року.

Кожен учасник відрекомендував себе у цікавий спосіб - крім імені та організації всі назвали або показали свій символ врядування, який, на їх думку, найкраще відповідає заявленій темі.

Далі, згідно формату конференції, всі учасники визначали важливі події в особистому та глобальному контекстах, а також віхи розвитку місцевого врядування в Україні.

Використовуючи особисту часову шкалу, групи розказали про свій життєвий досвід; використовуючи шкалу розвитку місцевого врядування - про те, що відбувалось протягом останніх трьох десятиліть в Україні; використовуючи глобальну часову шкалу, розказали про те, які події змінили світ у найближчому минулому.

Після роботи в змішаних групах, які інтерпретували часові шкали, відбулася презентація “Історій нашого минулого”. Зокрема, серед основних віх врядування у 1980-1990 роках, учасники згадали появу перших громадських організацій та партій, відсутність розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, національне піднесення, тенденцію до децентралізації. У 1991-2000 роках - здобуття незалежності України, прийняття Конституції, поява багатопартійності, створення перших статутів місцевих громад. У 2001-теперішнє: зміни у виборчому законодавстві, розвиток підприємницької діяльності, розквіт корупції, зміни у законодавстві, що знизили роль місцевого самоврядування, самоорганізація громад тощо.

Після обговорення минулого, учасники перейшли до стадії теперішнього, створюючи мапу роздумів, в якій визначили найбільш значимі тенденції, що впливають на майбутнє місцевого врядування в Україні.

Часом, у жвавій дискусії, було визначено чисельний перелік тенденцій - 79, до яких, зокрема, увійшли:

омолодження складу керівних органів;
зростання поінформованості суспільства щодо можливості врядування в громадах;
зростання аполітичності населення;
зростання громадської активності;
урбанізація;
розширення можливостей залучення фінансів в громадах;
зростання рівня професійної освіти представників органів місцевого самоврядування;
зменшення відповідальності керівних органів перед громадами;
зменшення матеріального заохочення сільських голів;
зростання кількості незалежних ЗМІ;
деградація земель;
розвиток інформаційних технологій;
зниження довіри людей до органів правосуддя та багато інших.

Після цього учасники наліпками голосували за найбільш значимі, на їхню думку, тенденції, що стало основою для роботи наступного дня.

Другий день. П'ятниця, 15 листопада 2013 року

Ранок другого дня конференції розпочався аналізом найбільш значимих тенденцій, що впливають на майбутнє місцевого врядування в Україні. Учасники визначили із 79 перерахованих напередодні тенденцій, 11 найбільш важливих:

зростання вибіркового правосуддя;
зростання безробіття;
погіршення екологічного становища;
зростання смертності населення;
зниження виховної ролі сімї;
зростання громадської активності;
зниження довіри до правоохоронних органів;
зниження якості медобслуговування;
зростанння рівня корупції;
омолодження складу органів влади.

Далі учасники в робочих групах визначали, яким чином ключові тенденції пов’язані між собою та що відбувається і відбудеться у майбутньому із ними. Черговим стало завдання: "Те, чим ми пишаємось. Те, через що ми шкодуємо".

Різні групи учасників визначали три "найбільші приводи для гордощів" та "три найбільші приводи для розчарування".

Наприклад національні та регіональні ОГС серед гордощів зазначили:

використання комплексного підходу при плануванні та реалізації проектів з урахуванням рівних прав і можливостей різних категорій населення;
наша діяльність має вплив;
органи місцевого самоврядування зацікавлені у співпраці з нами.

Тар розчарування визиває те що:

не володіємо ефективними інструментами залучення місцевих лідерів;
не випрацювали механізм супроводу розвитку громад (не “за них”, а “з ними”);
не вміємо розповідати про свою діяльність.

А представники сільських та селищних рад визначили що для них гордощами є:

активна громадянська позиція;
розвиток територій;
довіра людей (обирають не вперше).

А розчаруваннями:

низький рівень матеріально-фінансового забезпечення працівників сільрад;
неспроможність створити професійну команду;
обмеження повноважень;

Наступним кроком стала підготовка та презентація групами сценаріїв розвитку місцевого врядування в Україні до 2018 року - необхідно було уявити, що всі ідеї та ініціативи вже втілені в життя та відбулися необхідні та бажані зміни для громад.

У креативній та дотепній формі учасники презентували спільні позиції у баченні майбутнього - "чого ми хочемо" та "яким чином досягти того, чого ми хочемо". Тут у нагоді стали маркери, кольоровий папір, повітряні кульки, інші підручні засоби, які яскраво продемонстрували спільні мрії намальованими казками, схемами, квітами з пелюстками тощо.

Завершився другий робочий день конференції роботою у змішаних групах, де учасники окреслили спільну позицію з питань "чого ми хочемо" та "як цього досягти".

На спільну дошку того, "ми всі хочемо" потрапили ті категорії, які стануть основою планування наступного дня:

розвиток стратегічного планування та інфраструктури у громадах
розвиток співпраці і різних форм партнерств
розвиток родинного виховання
розвиток еко-культури
професійна підготовка організаторів громад
розвиток інформаційного забезпечення
фінансова самодостатність громад
повнота повноважень в громадах
розвиток якості соціальних послуг в громадах

Третій день. Субота, 16 листопада 2013 року.

Ранок третього дня конференції розпочався із визначення пріоритетів для впровадження змін, яких "всі хочуть". Використовуючи теперішній час: "ми повинні" та "ми віримо", учасники формулювали твердження, яких мають дотримуватися у плануванні майбутніх дій.

Добровольці збирали однодумців, які сформували кілька груп. У результаті обговорення та зворотного зв'язку між усіма учасниками, було сформульовано ряд тверджень, які стали основою для планування спільних дій:

Віримо, що реалізація стратегічного плану забезпечить розвиток громади
Віримо, сільські громади України розвивають зовнішні та внутрішні стосунки за принципом прозорості та надійності
З урахуванням проведення реформ місцевого самоврядування, створена самодостатня спроможна громада з повнотою повноважень
Громада зі збалансованим власним бюджетом, є фінансово незалежна
Місцева громада досягла сталого рівня розвитку через підвищення екологічної свідомості, культури та мислення, що дозволили нам і нашим майбутнім поколінням бути здоровими і щасливими
Ми віримо, що особистий приклад здорового способу життя, змінить свідомість громад
Громада повинна мати програму всебічного розвитку сім'ї (для забезпечення сталого та успішного розвитку: сім'ї, громади, суспільства в цілому)
Віримо: інтернет розширить можливості громади, а електронне врядування є головним засобом боротьби із корупцією
Діє система професійної підготовки людей, які володіють технологіями розвитку громади.

Кожен учасник мав можливість обрати пріоритети, зі згаданих вище, та зібрати однодумців для створення проектної групи, кожна з яких запропонувала зміни, що будуть втілені учасниками у майбутньому.

Закінчився захід розробкою особистих довго- та короткострокових планів втілення змін. Усі напрацювання учасників конференції ляжуть в основу книги, результати якої будуть використані для реалізації конкретних проектів у громадах.

Пресс служба АСР