Черговий раз щодо України, СОТ та членства у ЄС. Висновки експертів АСР
Україна ще у 2008 році стала членом світової організації торгівлі (СОТ), а у листопаді 2013 року набуде асоційованого членства у Європейському Союзі (ЄС) та перейде на новий рівень відносин сфері торгівлі – створення зони вільної торгівлі. З цього приводу як на політичному, так і побутовому рівнях, йдуть масові обговорення цих рішень, найчастіше висмикуючи із контексту окремий аспект, та спекулюючи на очікуваннях пересічного населення.
На початку жовтня в м. Сімферополь відбувся круглий стіл «Україна – СОТ-ЄС: структурні зміни та стандарти», на якому національні експерти як з боку аналітичних центрів (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Ліга виробників харчових продуктів) та к з боку державних органів влади (Міністерства економічного розвиту і торгівлі України, Держветфітослужба України) дали фахові коментарі та роз’яснення щодо деяких можливостей та ризиків від підписання Україною нової Угоди для економічного середовища.
По перше, слід розуміти, що підписання Угоди вимагає від нашої держави гармонізацією нашого законодавства з законодавством ЄС. Угода містить понад 350 директив та інших нормативних актів ЄС, з якими повинне бути гармонізовано наше законодавство. Найбільше змін необхідно прийняти в сфері довкілля (83 нормативні акти ЄС), фінансових послуг (58 нормативних актів ЄС), транспорту (54 нормативні акти ЄС), соціальній політиці (40 нормативних актів ЄС), технічного регулювання (32 нормативні акти ЄС).
Така кількість змін показує на скільки наше законодавство зарегульоване і несприятливе для ефективного та прозорого ведення бізнесу, т.к. діючими ще залишаються ті технічні регламенти (стандарти) та нормативи, які були розроблені в часи радянського союзу, які не тільки морально застарілі, але й суперечать іншим законодавчим актам та вимогам. Тільки в сфері безпечності та якості харчових продуктів необхідно гармонізувати наше законодавство з приблизно 100 законодавчими актами (це більше 10 тис. сторінок). Тому якщо в політичному середовищі починають заявляти «що законопроект підготовлений у відповідності до вимог європейського законодавства» - це не завжди може відповідати дійсності. Законодавство ЄС складне і теж постійно змінюється, тому підготовкою проектів нових законів займаються фахівці аналітичних центрів та спеціально створених департаментів в міністерствах та державних службах України. І треба чітко відокремлювати питання економічного регулювання та політики.
По-друге, багато коментують, що відкриття внутрішніх ринків європейським виробникам призведе до банкрутства наших компаній, а ринки ЄС для наших виробників залишаться не досяжними. Однак це питання треба розглядати в різних площинах: зміни щодо гармонізації законодавства щодо державного регулювання підприємницької діяльності, в тому числі діяльності контролюючих та дозвільних органів, значно спростить та здешевіє ведення бізнесу для вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку та покращить інвестиційну привабливість для іноземних інвесторів. А Росія, як і Україна, є членами СОТ, тому юридичних засад для продовження ведення зовнішньоекономічної діяльності достатньо, однак політичні аспекти україно-російських відносин завжди будуть вносити свої ризики, незалежно від міжурядових угод та домовленостей.
На думку експертів, основі ризики, з якими стикнеться Україна після підписання угоди є не економічними, а більше інституційними: Україна буде матиме можливість відстоювати інтереси свої експортерів та вносити пропозиції щодо регулювання/дерелюгування окремих специфічних сфер, однак із за поганої координації між різними структурами влади на національному рівні та слабкого кадрового забезпечення (в тому числі володіння іноземними мовами) скористатись цими можливостями буде дуже складно.
Для тих компаній, які розвивають своє виробництво з використанням сучасних технологій та мають достатньо ресурсів для виконання директив ЄС (технічних та вимог безпеки продукції) можуть пробивати собі шлях до європейських споживачів. Інформація щодо процедур, технічних вимог та інших аспектів щодо торгівлі з країнами ЄС у відкритому доступі на офіційних сайтах.
Законодавство ЕС (регламенти, директиви)
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Портал «Державна підтримка українського експорту»
http://ukrexport.gov.ua/ukr/wto/
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Розділ співробітництво з СОТ
на власні очі бачила і чула:
Олена Козлюк
